1 ЖОВТНЯ — ДЕНЬ ЗАХИСНИКІВ І ЗАХИСНИЦЬ                                                УКРАЇНИ 

День захисників і захисниць або День захисника України (День захисників Вітчизни)

Назва цього популярного в народі свята говорить сама за себе. Захист своєї Вітчизни від зазіхань з боку тих, хто час від часу намагається загрожувати державним засадам будь-якої країни — свята справа. Вона вимагає від людей сміливості, честі та відваги, дуже часто величезної самопожертви й колосальної самовіддачі.

Характер загального народного свята, цей День набув саме у 2014 році, коли виникло питання існування держави як такої, а саме після підступного нападу московії на рідну неньку Україну.

Саме зараз це один з найулюбленіших і шанованих у народі свят. Народна самосвідомість завжди прагнула до підтримки добрих ініціатив, та вшанування захисників і захисниць Батьківщини для народу стало однією з гарних славних традицій.

З історичної точки зору в Україні День захисників Вітчизни був закріплений на підставі Указу Президента незалежної України № 202/99 від 23-го лютого 1999-го року в переліку пам’ятних дат і професійних свят.

Однак останні події початку 2014-го року і неоголошена війна Росії проти України змусили переглянути багато поглядів українського суспільства. Відповідно до Указу Президента України № 806/2014 від 14-го жовтня 2014-го року в Україні, з метою вшанування мужності й героїзму захисників незалежності й територіальної цілісності України, військових традицій та перемог українського народу, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві й на підтримку ініціативи громадськості, встановлено це нове свято - «День захисника України», яке тепер відзначається щорічно 14-го жовтня, в день одного з великих православних свят запорізьких козаків - «Козацька Покрова» («Покров Пресвятої Богородиці»). Цим же Указом визнається таким, що втратив чинність попередній Указ Президента України від 23-го лютого 1999-го №202.

З 5-го березня 2015-го року День захисника України став неробочим днем. За відповідні зміни до статті 73 Кодексу законів про працю України №2187 в цілому проголосували 244 народних депутати Верховної Ради України.

У 2021 році нардепи підтримали проєкт закону №2325 про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю, яким перейменовується свято День захисника України на День захисників і захисниць.

Згідно з Указом Президента України №455/2023 від 28 липня 2023 року, День захисників і захисниць тепер відзначається 1 жовтня.

У цей День ми приєднуємося до привітань на адресу всіх захисників і захисниць нашої Вітчизни! Бажаємо їм доброї долі й сил, здоров’я, перемог і щастя! Мирного неба і смачного хліба! Зі святом Вас дорогі наші захисники й захисниці!

                                 ТРЕБА ЗНАТИ

   СКЛАДИ ПАЗЛ І ДОЛУЧАЙСЯ ДО ДНЯ ЗАХИСНИКІВ                                                                                                                         І ЗАХИСНИЦЬ УКРАЇНИ

                                           👇

     1 ЖОВТНЯ — ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА 

                День Українського козацтва

Згідно з Указом Президента України №455/2023 від 28 липня 2023 року, День Українського козацтва тепер відзначається 1 жовтня.

Зародження і формування української народності відбулося в XII-XV ст. на основі південно-західної частини східнослов’янського населення, яке входило раніше до складу Київської Русі (IX-XII ст.). На основі давньоруської народності сформувалися три східнослов’янські народи — український, російський і білоруський. Починаючи з XIII століття українці зазнали угорського, литовського, польського та молдавського завоювань. З кінця XV століття почалися набіги з татарських ханів, що затвердилися в Північному Причорномор’ї, які супроводжувалися масовим полоном і викраденням українців.

У XVI-XVII ст. в ході боротьби з іноземними завойовниками українська народність істотно консолідувалася. Найважливішу роль зіграло при цьому виникнення особливих військових формувань — козацтва (XV століття), яке створило державу (XVI століття) зі своєрідним республіканським ладом — Запорізьку Січ, яка стала політичним оплотом українців.

З початку відродження козацтва на Україні президентом України були підписані укази: «Про координаційну раду Українського козацтва», «Про національну програму розвитку Українського козацтва на 2002-2005 роки.» І, звичайно ж, «Про день Українського козацтва».

Важко переоцінити роль козацтва в історії українського народу.

                                 ТРЕБА ЗНАТИ

              СКЛАДИ ПАЗЛ І ДОЛУЧАЙСЯ ДО ДНЯ                                       УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА

                                            👇

   1 ЖОВТНЯ — ПОКРОВА ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

Свято Покрова Пресвятої Богородиці відтепер відзначається в Україні 1 жовтня – за новоюліанським календарем.

Історія та значення свята Покрови

За переказами, коли військо давніх русів на чолі з Аскольдом взяло в облогу центр православ’я — Константинополь, мешканці столиці Візантії у гарячій молитві звернулись до Богородиці з проханням про порятунок. І Богородиця, за оповідями, явилася перед людьми та вкрила їх своєю покровою (омофором). Після цього вороги вже не могли побачити цих людей. Як вказують деякі джерела, вражений Аскольд та його дружинники прийняли святе хрещення та стали християнами.

За свідченням істориків і літописців, ще в час київського князя Ярослава Мудрого Богородиця особливо вшановувалася, як Заступниця. Розбивши печенігів у 1036 році, з вдячності до Бога і Його Пресвятої Матері, Ярослав Мудрий будує в Києві собор Святої Софії із знаменитою іконою Богородиці-Оранти, Нерушимої Стіни, і храм Благовіщення на Золотих Воротах.

Згідно з переказами та легендами, саме на Покрову запорізькі козаки вирушали на зимівлю по своїх хуторах та зимівниках. На Січі залишалася тільки стала залога із січовиків, які нічого, крім власної зброї не мали, та інших козаків, що за різними причинами залишалися у своїх куренях. А оскільки в ті часи основним календарем були церковні празники (свята) — то і маємо козацьке свято на Покрову.

У XX столітті козацькі традиції наслідували борці за незалежність України – армія Української Народної Республіки та Українська повстанська армія, тому й днем офіційного створення УПА було обрано свято Покрова.

Традиції на Покрову

До Покрови завершувався період сватань і приготування до весіль, який починався після Першої Пречистої (Успіння Пресвятої Богородиці). До початку жовтня закінчуються усі найважливіші сільські роботи на землі (в тому числі сівба озимих) — завершено хліборобський цикл робіт. Зібраний урожай (достаток) та більш-менш вільний час дають можливість для проведення весіль.

Це найблагодатніша пора для весільних гулянь, початку вечорниць. Звідси беруть свій початок весільні осінні тижні. Згодом, під впливом християнства, виникла традиція, що дівчата, котрі бажали взяти шлюб саме цього року, мали побувати на святі Покрови у церкві і помолитися: «Свята Покрівонько, покрий мені голівоньку», «Мати-Покрівонько, покрий Матір сиру Землю і мене молоду», «Свята мати, Покровонько, накрий мою головоньку, хоч ганчіркою, аби не зостатися дівкою». Це свято — покровитель весіль, початок сезону на сватання та весілля, які закінчувались за два тижні до Пилипівського посту.

Прикмети на Покрову

• яка погода на Покров – такою і зима буде;
• вітер східний або західний – зима виявиться суворою, південний – м’якою, північний – сніжною;
• на Покрова є листя на деревах – до суворих холодів;
• вже відлетіли журавлі — зима прийде рано;
• сніг випав на Покрову — зима буде морозною і сніжною;
• на Покрові зіграти весілля — до щасливого шлюбу.

                                 ТРЕБА ЗНАТИ

                                     УВАГА!!!

Свято Покрова Пресвятої Богородиці відтепер відзначається в Україні 1 жовтня – за новоюліанським календарем.  Відеоматеріал відповідає: історії, традиціям, прикметам свята (до 2023 року, 14 жовтня  святкували Покрова Пресвятої Богородиці — за григоріанським календарем)

     СКЛАДИ ПАЗЛ І ДОЛУЧАЙСЯ ДО СВЯТКУВАННЯ                      ПОКРОВА ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

                                            👇

   30 ВЕРЕСНЯ — ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ДЕНЬ БІБЛІОТЕК

           Всеукраїнський День бібліотек

Бібліотеки — один з інструментів нашої цивілізації, який вже багато століть доводить свою ефективність в процесах збереження, накопичення і передачі людських пізнань. Вважається, що вперше аналоги сучасних бібліотек з’явилися ще близько 2,5 тис. років до нашої ери на Сході. Це були зібрані в одному з древніх вавілонських храмів міста Ніппур глиняні таблички на яких їх сучасники запам’ятали важливу для них інформацію для наступних поколінь. У Київській Русі перші бібліотеки стали відкривати після прийняття християнства. Це були церковні бібліотеки, серед яких у той час найбільшою вважалася заснована в 1037-му році князем Ярославом Мудрим бібліотека Софії Київської. У цій бібліотеці зберігалося понад дев’ятсот книг, що були виготовлені тоді виключно вручну. Для середньовіччя це була грандіозна праця і надалі в майстернях при Софійському соборі робилися книги, які увійшли в основу інших бібліотечних зібрань, наприклад, бібліотеки при Печерському монастирі, яка стала найбільшим з кінця XI століття центром культурного життя в Київській Русі.

Звичайно ж іноді книги безповоротно гинули в запалі пожеж і військових баталій, згадаємо лише знамениту Олександрійську бібліотеку. Так, з Софіївської бібліотеки збереглися тільки лічені екземпляри, серед яких найвідоміші — це неоціненне Євангеліє. Примітно, що саме Слово Боже, Слово про спасіння і про Спасителя, було для людей найбільш цінною книгою, гідною збереження для наступних поколінь. Книга — Рейнське Євангеліє, на якій приносили присяга французькі королі, а нині, продовжуючи цю традицію, приносять присягу президенти Франції, колись вивезла з Києва Анна, дочка Ярослава Мудрого, це одна з тих небагатьох збережених книг знаменитої Софіївської бібліотеки.

Віддаючи данину поваги бібліотечному руху в незалежній Україні, 14-го травня 1998-го року Президентом України було підписано Указ № 471/98 про щорічне святкування Всеукраїнського Дня бібліотек. В Україні він відзначається 30-го вересня. Ще з XIII століття, в момент створення Галицько-волинського князівства на Західній Україні вже почався активний бібліотечний рух. При дворі філософа і книжника князя Володимира Васильковича була створена велика книжкова рукописна майстерня. Звичайно поява друкарства в середині XV століття справило грандіозні зміни по всьому світу, це не могло не торкнутися бібліотечної справи. Масштабний розвиток і поширення бібліотек почалося в XVI столітті. У Львові та Острозі з’явилися великі книгосховища. Вони створювалися при освітніх установах. Бібліотека Київської академії була організована в XVII столітті, а в XVIII столітті наявність бібліотек увійшло в моду у заможних і шляхетських родів, козацьких старшин, будинків єпископів, при монастирях і різноманітних школах.

До другої половини ХІХ і початку XX століття в землях Західної України, що входила тоді під протекцію Австро-Угорщини, стала діяти ціла мережа культурно-освітніх осередків, під назвою «Просвіта». До 1914-го року Просвіта налічувала близько 78-ми філій і 2944-х читальних закладів по всьому краю, покриваючи 75% українських населених пунктів Галичини. До 1939-го року цей показник виріс до 85%.

За часів радянської влади бібліотечна справа була невідійманою частиною державної політики.

На сьогодні в Україні функціонують близько 40 тисяч великих і малих бібліотек. Однією з провідних вважається Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського (НБУВ, сленг. Вернадка), Державна історична бібліотека, Державна бібліотека України для дітей, Національна парламентська бібліотека і т. д. Загальна кількість бібліотечних працівників, зайнятих у цій справі становить близько 53-х тисяч фахівців. Щороку українські книгосховища обслуговують понад 17,5 мільйонів читачів.

У цей день, Всеукраїнський День бібліотек, ми так само поспішаємо приєднатися до привітань на адресу всіх працівників цього неоціненного осередку, з віками накопиченого, нашого людського досвіду і знань. Бажаємо Вам усіх благ, уваги ваших читачів і ваших справжніх шанувальників! Зі святом бібліотек!

                               ТРЕБА ЗНАТИ

  СКЛАДИ ПАЗЛ І ДОЛУЧАЙСЯ ДО ВСЕУКРАЇНСЬКОГО                                   ДНЯ БІБЛІОТЕК

                                            👇

Підписники й користувачі "ІСТОРИЧНОГО ДАЙДЖЕСТУ" вітають з професійним святом бібліотекарів ВСП Миколаївського будівельного фахового коледжу КНУБА

              Шановні Тамаро Іванівно і Лідія Леонідівно!

Прийміть найщиріші вітання з нагоди Всеукраїнського дня бібліотек! Хай він дарує вам чудовий настрій та теплі слова від всіх, хто вважає бібліотеку джерелом мудрості та знань.

Бажаємо  Вам, шановні бібліотекарі,  а  також усім, хто любить і шанує книгу, міцного здоров’я, мирного неба, натхнення, дружнього взаєморозуміння та підтримки, радості, родинного затишку, добра і щастя, нових  творчих успіхів і невичерпної наснаги.

Хай з Вами завжди буде Віра, Надія, Любов і Мудрість!

         29 ВЕРЕСНЯ — ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ТРАГЕДІЇ                                               БАБИНОГО ЯРУ

         День пам’яті трагедії Бабиного Яру

Бабин Яр — одне з всесвітньо відомих місць трагедій, які стали символом Голокосту, урочище на північно-західній околиці Києва. За два дні 29 та 30 вересня 1941-го року, по офіційнім історичними свідченням, там розстріляли майже 34 тисячі євреїв. З інших джерел лише за 5 днів нацисти розстріляли там майже 150 тисяч українських євреїв. Це були не лише жителі Києва, а і біженці з окупованих українських регіонів, що прибули до міста у надії на порятунок.

Масові розстріли у Бабиному Яру та розташованому поруч із ним Сирецькому концтаборі проводилися і пізніше, аж до звільнення Києва від окупації. Цей злочин тривав майже 103 тижні щовівторка і щоп’ятниці, як годинник.

Під час німецької окупації Києва у 1941—1943 роках Бабин Яр став місцем масових розстрілів німецькими окупантами за етнічною ознакою — євреїв та циган, мирного населення і радянських військовополонених, а також партійних та радянських активістів, підпільників, членів Організації Українських Націоналістів (переважно членів ОУН-м), заручників, психічнохворих, «саботажників» і порушників комендантської години та тих, хто чимось не догодив владі "вищої раси", яка будувала свій "арійський мир".

Ось декілька встановлених фактів: зокрема, 10 січня 1942 року було страчено близько 100 матросів і командирів Дніпровського загону Пінської військової флотилії, а 18 лютого 1943 року — трьох футболістів київського «Динамо»: Миколу Трусевича, Івана Кузьменка та Олексія Клименка (за деякими даними частина з футболістів були членами НКВД, що і стало причиною розстрілу), що дало привід для створення після війни легенди про так званий «матч смерті». У 1941—1943 роках у Бабиному Яру розстріляно 621 члена ОУН, серед них і відому українську поетесу Олену Телігу разом із чоловіком.

У 1946 році на Нюрнберзькому процесі, згідно з висновками спеціальної державної комісії для розслідування нацистських злочинів під час окупації Києва, наводилася лише приблизна оцінка — близько 100 тисяч осіб. У різних публікаціях даються різні цифри загальної кількості знищених у Бабиному Яру — приблизно від 70 тисяч до 200 тисяч осіб.

                               ТРЕБА ЗНАТИ

           СКЛАДИ ПАЗЛ І ДОЛУЧАЙСЯ ДО ДНЯ                                ПАМ'ЯТІ ТРАГЕДІЇ БАБИНОГО ЯРУ

                                            👇

   28 ВЕРЕСНЯ - 105 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ                В.О. СУХОМЛИНСЬКОГО, УКРАЇНСЬКОГО                        ПЕДАГОГА, ПИСЬМЕННИКА, ПУБЛІЦИСТА

Василь Сухомлинський (1918-1970) — український радянський педагог, публіцист, письменник, поет.
Народився Василь Сухомлинський в селі Василівці в бідній селянській сім’ї. В родині було 4 дітей, і всі стали вчителями.

У 1926 - 1933 роках В.О. Сухомлинський навчався у Василівській семирічній школі, де був одним з кращих учнів. Вчився добре, старанно, любив читати, гарно малював. Щоб зібрати гроші на книги, фарби, зошити, разом з однолітками та братами ходили на Новий рік посівати та щедрувати, а літом працював у колгоспі. У дитячому садку, який діяв в колгоспі на період літніх канікул йому доручали бути помічником вихователя. Він доглядав малюків, розповідав їм казки, читав книжки, проводив веселі ігри. Тому і вибір професії був не випадковий. 
А коли йому виповнилось 16 років, пішов учитися на вчителя української мови та літератури. Під час Великої Вітчизняної війни Василь Олександрович став на захист Батьківщини. Він був двічі поранений, довго лікувався в шпиталі. Тяжким було у нього поранення у руку. Хірурги боялися, що руку треба буде ампутувати. «Ні! Я – вчитель!» – у цих словах було життя. 
Після війни Василь Олександрович призначений директором сільської школи в Павлиші. Керував усією школою до останніх днів свого життя. 
Понад 30 років працював він педагогом і директором сільської школи, всіма помислами й серцем живучи серед школярів, спостерігаючи їх, вишукуючи нові й нові засоби найкращого, найдійовішого впливу на розвиток їх характерів та свідомості, їх світогляду й світосприйняття. Зупинись і поглянь, — нібито каже автор читачеві, — який гарний світ нав­коло тебе, яка незрівнянна краса тебе оточує!». 

У своїх коротеньких казках, оповіданнях В.О. Сухомлинський закликає не тільки уважно придивитися до навколишньої дійсності й милуватися красою природи, а й вчить розуміти взаємозв'язки й взаємозалежність в природі. Заохочує пізнати життя тварин, рослин, птахів, уважно ставитись до природи. Особливе місце в духовній сфері творів Василя Сухомлинського належить казці — найпопулярнішому серед дітей виду народної творчості. Його казки хоч і короткі, але вони вчать бачити прекрасне у вчинках героїв, їх поведінці, вчать любити рідний край, свою Батьківщину. 

                                   ТРЕБА ЗНАТИ

СКЛАДИ ПАЗЛ І ВШАНУЙ ВЕЛИКОГО УКРАЇНСЬКОГО ПЕДАГОГА ВАСИЛЯ СУХОМЛИНСЬКОГО

👇

 26 ВЕРЕСНЯ — МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ ЗА                 ПОВНУ ЛІКВІДАЦІЮ ЯДЕРНОЇ ЗБРОЇ

      Міжнародний день боротьби за повну                       ліквідацію ядерної зброї

Повна ліквідація ядерної зброї є однією з найстаріших цілей Організації Об’єднаних Націй. Вона була предметом першої резолюції Генеральної Асамблеї в 1946 році. Також, починаючи з 1959 року, поряд з загальним і повним роззброєнням була включена до порядку денного Генеральної Асамблеї. Вона була основною темою оглядових конференцій, що проводяться в ООН з 1975 року державами — учасниками Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Була визначена як одне з пріоритетних завдань першої спеціальної сесії Генеральної Асамблеї з роззброєння в 1978 році, яка приділила особливу увагу проблемі ядерного роззброєння. Плюс була підтримана кожним з генеральних секретарів Організації Об’єднаних Націй.

Проте, станом на 2015-й рік, в арсеналах країн світу налічується близько 16 000 одиниць ядерної зброї. Які володіють такою зброєю країни не мають проблем з фінансуванням і розробили довгострокові плани з модернізації своїх ядерних арсеналів. Більш ніж половина населення світу живе в країнах, які або мають таку зброю, або є членами ядерних альянсів. Станом на 2015 рік, жодна з одиниць ядерної зброї не була фізично знищена відповідно до якого-небудь двостороннім або багатостороннім договором, і ніяких переговорів щодо ядерного роззброєння не ведеться. Тим часом доктрина ядерного стримування зберігається як елемент політики безпеки всіх ядерних держав і їх ядерних союзників. Такі реалії сьогоднішнього дня. Попри зростальну в усьому світі стурбованість щодо катастрофічних гуманітарних наслідків використання навіть одного ядерного заряду, не кажучи вже про регіональну або глобальної ядерної війни.

Ці факти спонукали Генеральну Асамблею заснувати 26 вересня Міжнародний день боротьби за повну ліквідацію ядерної зброї (резолюція A/RES/68/32). Цей День дозволить світовій спільноті підтвердити свою прихильність справі глобального ядерного роззброєння як першочергове завдання. Відзначаючи Міжнародний день боротьби за повну ліквідацію ядерної зброї, ми інформуємо громадськість і її лідерів про реальні переваги ліквідації такої зброї, а також пов’язаних соціально-економічних витрат. Особливо важливо відзначати цей День в Організації Об’єднаних Націй, з огляду на універсальність членського складу Організації та багаторічний досвід в області розв'язання питань ядерного роззброєння. Це знакове місце для вирішення однієї з основних проблем людства, для досягнення миру і безпеки у світі без ядерної зброї.

                               ТРЕБА ЗНАТИ

СКЛАДИ ПАЗЛ І ДОЛУЧАЙСЯ ДО МІЖНАРОДНОГО              ДНЯ БОРОТЬБИ ЗА ПОВНУ ЛІКВІДАЦІЮ                                                ЯДЕРНОЇ ЗБРОЇ

                                            👇

       21 ВЕРЕСНЯ — МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ МИРУ

                                 День миру

Національне свято — День миру в Україні відзначається в другій декаді вересня. Свято встановлено Указом Президента України у 2002 році. Святкування Дня миру проходить спільно з ініціативами організаторів Міжнародного дня миру ООН.

З моменту здобуття суверенітету, мир для України, як найприродніше явище суспільного стану, був нормою життя. Над мирними громадянами не літали бомби, міни та снаряди. Поля засівалися й оралися переважно тільки сільськогосподарською технікою. Люди масово не гинули й не отримували каліцтв під шквалом осколків і кулеметних черг. Вони жили, будували плани й були зайняті своїми звичайними справами.

В Україні завжди поважали мир. Не раз підтверджували це, і навіть практикою високих державних ініціатив. Наприклад, відмовою від ядерної зброї, яка з легкістю зрівнювала шанси в разі нападу на країну будь-якого агресора. Люди не хвилювалися, адже територіальну цілісність і суверенітет держави "гарантували" найпотужніші й розвинені країни світу. США, Великобританія, Росія і т.д. Держава ніколи не дозволяла собі погрожувати війною своїм сусідам, більш того підтримувала тісні добросусідські відносини з усіма країнами.

Мирне життя українського суспільства завжди було просякнуто надіями й прагненнями до мирного добробуту. Звичайно ж будь-який соціум може містити в собі абсолютно різні погляди на шляхи до власного добробуту, проте народ України звернув увагу саме на мирні шляхи вирішення цих завдань.

Згідно з Указом Президента України №100/2002 від 5 лютого 2002 року, в країні було засновано національне державне свято — День миру, яке щорічно відзначається 21 вересня. У цей день так само відзначається Міжнародний день миру, заснований ООН.

У 2014 році держава Україна зазнала військового вторгнення з боку Російської Федерації. Агресор стрімко анексував Кримський півострів і почав бойові дії на східних територіях Луганської та Донецької області. Були вбиті й покалічені тисячі українських громадян. Мільйони людей, з окупованих агресором українських територій, стали біженцями й вимушеними переселенцями. У лютому 2022 року агресор розпочав широкомасштабну війну, здійснюючи відкритий геноцид українського народу, знищуючи громадянську інфраструктуру, даючи ракетні удари по всій країні. Орди російських терористів ринули на нашу землю.

Включно по 2022 рік, жоден із днів в Україні не був "Днем миру" ... але мир обов’язково повернеться. Українське суспільство та українська армія працює над цим кожен день.

                                 ТРЕБА ЗНАТИ

СКЛАДИ ПАЗЛ І ДОЛУЧАЙСЯ ДО

МІЖНАРОДНОГО ДНЯ МИРУ

👇

Гадяцький трактат

    16 вересня - 365 РОКІВ ВІД ДНЯ ПІДПИСАННЯ                                    ГАДЯЦЬКОГО ДОГОВОРУ

Гадяцький трактат

16 вересня 1658 р. у м. Гадяч між Гетьманщиною та Річчю Посполитою був укладений договір, що отримав назву Гадяцького трактату (стара назва Г. статті). Угоду підписав гетьман Іван Виговський. Згідно з ним рівноправна Гетьманщина (Велике Князівство Руське), Польща (Річ Посполита) і Литва створювали федерацію трьох самостійних держав, об’єднаних лише спільно вибраним королем. Гадяцьким договором передбачалося довічне гетьманування, своя судова та монетна система.
Цим скористалися московські заколотники: полтавський полковник М. Гармаш, який мріяв про гетьманську булаву, і запорізький отаман Я. Барабаш. Москва підтримувала та розпалювала амбіції Гармаша та Барабаша.
Весною 1659 р. понад 100-тисячне військо московитів на чолі з князем Трубецьким рушило на Київ. Вирішальний бій між московськими й українськими військами відбувся 28—29 червня під Конотопом, завершився повною поразкою московитів.
Відразу після Конотопської битви спалахнуло антиурядове повстання, на чолі якого був Юрась Хмельницький.
11 вересня 1659 р. під Германівкою на Київщині відбулася Чорна рада. Козаки відмовилися визнати Гадяцький трактат, виступили проти підданства польському королю і висловили недовіру гетьману Виговському. У жовтні 1659-го гетьман Виговський зрікся булави та виїхав до Речі Посполитої. Гетьманом був вибраний Юрій Хмельницький.
Поляки ж вели вдалу війну проти Московського царства, 1660-го звільнили Вільно (Вільнюс). У 1667-му уклали Андрусівське перемир’я, а 1686-го – Угоду про Вічний мир («Вічний мир» з Московією?!). Лівобережна Україна перейшла під контроль Москви – початок кінця Гетьманщини.

                             ТРЕБА ЗНАТИ

СКЛАДИ ПАЗЛ І ДОЛУЧАЙСЯ ДО ІСТОРІЇ        МИНУЛОГО УКРАЇНИ

👇

           14 ВЕРЕСНЯ — ВОЗДВИЖЕННЯ ЧЕСНОГО                                       ХРЕСТА ГОСПОДНЬОГО

14 вересня українці вперше за новоюліанським календарем відзначають Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього. До 1 вересня 2023 року, як відомо, православні та греко-католики України святкували цю подію 27 вересня

Свято пов'язане він з ім'ям рівноапостольної Олени, матір'ю імператора Костянтина, яка, згідно з церковним переказом, відшукала Хрест, на якому був розп'ятий Ісус Христос. Точна дата набуття Чесного Хреста невідома. Мабуть, вона мала місце в 325 або 326 році. Назву свято отримало завдяки звичаю Церкви на Сході споруджувати хрест під час богослужіння.

Це одне з 12 головних свят православної Церкви.

Ікона Воздвиження Хреста відома своїми чудотворними властивостями. Вважається, що вона допомагає впоратися з багатьма проблемами зі здоров'ям: лікує зубний біль, безпліддя, кістки й суглоби, хронічні мігрені.

Що не можна робити в цей день

Здавна в народі вважалося, що в цей день змії шукають місце для сплячки на зиму, тому радили тримати будинок на замку. Цього дня птахи починають відлітати в теплі краї, а всі гади земні (змії, вужі, ящірки) ховаються в нори.

Не варто сваритися і з'ясовувати стосунки з близькими.

Не можна в цей день починати нові справи, оскільки вони можуть закінчитися невдачею.

Заборонялося в ліс ходити, щоб змії не затягли до своєї ями.

Також в цей день всі православні дотримуються суворого посту. Не можна їсти м'ясо, рибу, яйця і молочні продукти. В якості приправи до їжі рекомендовано користуватися тільки рослинними оліями.

Що можна робити в цей день

В цей день раніше займалися заготівлями капусти на зиму. У народі говорили, що на Воздвиження осінь літо відсуває, тому ховали до свята всі овочі з корінням, щоб заморозки не згубили врожай.

Православні у цей день ходять в храм і проводять його в молитвах. Також слід окропити будинок освяченою в церкві водою, щоб захистити його.

                                     ТРЕБА ЗНАТИ

СКЛАДИ ПАЗЛ І ДОЛУЧАЙСЯ ДО РЕЛІГІЙНОГО СВЯТА

                                             👇

    10 ВЕРЕСНЯ — ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ФАШИЗМУ

                День пам’яті жертв фашизму

День пам’яті жертв фашизму — це День пам’яті десятків мільйонів людей, які загинули в результаті гігантського, нелюдського експерименту. Це мільйони солдатів, яких фашистські лідери зіштовхнули один з одним, але ще більше — мирних жителів, які гинули під бомбами, від хвороб і від голоду.

Немає такої країни, яка б виграла від правління нацистів, немає такої нації, яка б збагатилася матеріально або духовно в результаті їх володарювання. Найстрашніша ідеологія — та, яка робить людину винуватою від народження тільки за кров, яка тече в її жилах. Ідеологія нацизму принесла руйнування як тим, хто її вигодував, так і тим, хто їй протистояв. Півстоліття тому величезну нацистську машину вдалося зупинити й зруйнувати. Солдати різних національностей билися пліч-о-пліч і перемогли.

З 1962 року було заведено вважати кожну другу неділю вересня Міжнародним днем пам’яті жертв фашизму. Цей день був визначений саме у вересні, тому що на цей місяць припадає дві пов’язані з Другою світовою війною дати — день її початку і її повного завершення. Це стало однією з причин встановлення дня жалоби на вересневу неділю.

Міжнародний день пам’яті в кожній країні, яка брала участь у Другій світовій війні, відзначається не тільки скасуванням розважальних заходів, урочистостей, що випадають на цю дату, але і відвідуванням пам’ятників, меморіалів, кладовищ (у багатьох країнах у цей день заведено доглядати за безіменними, покинутими могилами).

У 2023 році День пам’яті жертв фашизму припадає на 10 вересня.

                                ТРЕБА ЗНАТИ

  СКЛАДИ ПАЗЛ І ДОЛУЧАЙСЯ ДО ДНЯ                               ПАМ'ЯТІ

     ВШАНУВАННЯ ЖЕРТВ ФАШИЗМУ

                                👇