Присвячується усім нам, прийдешнім поколінням,
загиблим у війні та ненародженим дітям!
#наративреаліївійни
💬наратив студента, щодо життєвих реалій російсько-української війни
Прийдешнім поколінням — невигадані історії про війну
24 лютого о 04:58 я прокинулась від вибуху. Не розуміючи що це було, я як ні в чому не бувало лягла в ліжко і хотіла спати далі, але ні... не вийшло. Один за одним пролунали три гучні звуки вибухів, після них нічого не чути. Тихо йду до кухні та бачу злякану маму та молодшу сестру і чую "Війна почалась!!!". Через пів години прийшло повідомлення від вчителів "Сидимо вдома, бережіть себе". Одягнувши теплий одяг, ми з мамою почали готувати постільне, їжу, воду- все це ми несли до старого та холодного підвалу. Так і пройшов перший день війни.
Наступні декілька тижнів не були легкими. Рідні мені люди завжди сиділи та прислухалися до звуків, вікна закрили темною тканиною, щоб вночі не було видно світло на вулиці, ми боялися вночі знімати одяг і спали в тому, в чому й ходили, а вулиці. Всі магазини були пустими, я ніколи такого не бачила.
Дуже добре запам'ятала день, коли треба було поїхати взяти бензину до Баштанської заправки. Все було тихо, та нічого не підозрюючи, після єдиного магазину в якому був хліб ми поїхали на заправку. З вітчимом та подругою сидимо в машині та чекаємо своєї черги, аж ось гучний свист та в сорока метрах від нас падає один за одним три ракети. Паніка, крик, безвихідність опановує людей. Ніхто не знає куди йти та що робити, але вітчим не розгубився та швидко виїхав звідти. Ми народилися в білій рубашці, ось що я можу сказати. Ми вижили...
С кожним місяцем вже трохи краще сприймали звук вибухів, але все гірше переносили біль втрати наших рідних, захисників, мирних жителів... але для росії (навіть не хотілось писати це слово) це спец операція. Це ми бомбили Донбас, це ми самі вбиваємо тих кого любимо, це все робить Україна. Що вже говорити про те що сталося в таких містах, як Маріуполь та Буча... серце болить згадувати таке.
Тяжко висловлювати свої враження, наче знову переношу на собі ті перші враження. Тяжко читати новини кожен день та розуміти що це все триває так довго. Я не покидаю надії та вірю в те що ми переможемо. Україна переможе!!!...
Немає коментарів:
Дописати коментар