1 ТРАВНЯ — СВЯТО ВЕСНИ І ПРАЦІ
Свято Весни і Праці та Міжнародний день солідарності трудящих

СКЛАДИ ПАЗЛ І ДОЛУЧАЙСЯ ДО СВЯТА

ПРОФОРІЄНТАЦІЙНИЙ КАЛЕЙДОСКОП - 2024
ВСП Миколаївський будівельний фаховий коледж КНУБА
Не знаєте, яку професію обрати? Не переймайтеся! "Профорієнтаційний калейдоскоп - 2024", стане вашим надійним помічником у важливому виборі майбутньої професії.Перша спеціальність, про яку ми розповідаємо, — це спеціальність 192 "Будівництво та цивільна інженерія" зі спеціалізацією "Будівництво та експлуатація будівель і споруд".
Православні християни та греко-католики святкуватимуть Великдень 5 травня, а римо-католики відзначать — 31 березня. Відповідно, Вербна неділя у перших припадає на 28 квітня, а у других — 24 березня.
У церковному календарі свято називається Вхід Господній у Єрусалим. Вважається, що за день до цього — у Лазареву суботу — Ісус Христос воскресив у Віфанії Лазаря. Завдяки очевидцям про диво швидко стало відомо по усій країні.
Тому, коли Ісус Христос завітав до Єрусалима, люди сердечно його вітали, співали пісні та кидали під ноги пальмове гілля і квіти.
У багатьох народів свято відоме як Пальмова неділя — з огляду на гілки пальм, що їх стелили на дорогу під час в'їзду Ісуса Христа в Єрусалим.
Однак у Східній Європі, де пальми не ростуть, а навесні розпускається і зацвітає верба, пальмові гілки замінили вербними, які починають зеленіти й цвісти. Відповідно в українській традиції свято називається Вербна неділя.
У Вербну неділю в церквах проводять святкові служби та святять вербу, яка символізує прийдешню весну і відродження всього живого.
Колись господарі, повертаючись з церкви зі свяченою вербою, до хати не заходили, а відразу садили на городі або в полі кілька гілок, «щоб росла Богові на славу, а нам, людям, на вжиток». Решту несли до хати й ставили на покуті під святими образами.
Заставши в хаті того, хто проспав вранішню службу, били його свяченою вербою, примовляючи:
Не я б’ю – верба б’є,
За тиждень Великдень,
Недалечко червоне яєчко!
Вважається, що гілки верби, освячені в церкві, наділені великою духовною силою й допомагають позбутися багатьох хвороб. Тому немовлят купали у воді з вербними бруньками, хворі люди використовували вербу для лікування. Вербою били по тілу, примовляючи: «Святий Дух, через вербу входь – хворобу відводь. Верба прийде – хворобу віднесе».
У народі також вірили, що гілки верби захистять будинок від пожеж і повеней, а його господарів — від хвороб, бідності й негараздів.




Міжнародний день пам’яток і визначних місць, або День всесвітньої спадщини – відзначається щороку 18 квітня. Свято встановлене для підвищення обізнаності громадськості з різноманіттям культурної спадщини, її вразливістю та необхідністю ефективних зусиль заради збереження її для подальших поколінь. День заснований згідно з рішенням Генеральної конференції ЮНЕСКО (липень 1983 року) з ініціативи Міжнародної ради з питань охорони пам’яток та визначних місць (International Council on Monuments and Sites; ІCOMOS). В Україні цей день називається – «День пам’яток історії та культури» і встановлений згідно з Указом Президента від 23 серпня 1999 року, його також відзначають щорічно 18 квітня. У 1924 в СРСР Інструкцією Наркомосу був розроблений Указ (на підставі постанови Всеросійського ЦВК і Раднаркому від 7 липня 1924), за яким виконавчим комітетам ставилося в обов’язок стежити за тим, щоб «городища, кургани, могильники та інші місця, що представляють історичну цінність, не розорювалися, не розкопувалися в будь-яких господарських цілях, а в колі пам’яток залишалася б недоторканою охоронна смуга від однієї сажня і більше, залежно від розміру і значення пам’ятки». У 1934 було прийнято постанову, згідно з якою заборонні заходи Указу стали вважати застарілими й непридатними внаслідок величезного розмаху господарського будівництва. У 1976 був прийнятий Закон «Про охорону і використання пам’яток історії та культури», але цей закон фактично не працює. На сьогодні ситуація ще гірша – відповідних законів або немає, або їх не дотримуються. Нині в Україні нараховується 1399 міст і селищ і понад 8 тисяч сіл з цінною історико-архітектурною спадщиною. У столиці, зокрема, на державному обліку перебуває 675 пам’яток, із яких 390 – загальнодержавного, тобто національного значення. Два комплекси – собор Святої Софії з прилеглими монастирськими будівлями й Києво-Печерська Лавра занесені ЮНЕСКО до Списку світової спадщини.
