30 ЛИПНЯ — МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ДРУЖБИ
Міжнародний день дружби

СКЛАДИ ПАЗЛ І ДОЛУЧАЙСЯ ДО МІЖНАРОДНОГО ДНЯ ДРУЗІВ



Відтепер в Україні День медичного працівника щороку відзначатимуть 27 липня. Відповідний Указ підписав Президент України Володимир Зеленський.
«Ураховуючи значення сфери охорони здоров’я та внесок її працівників у забезпечення життєво важливих інтересів людини, суспільства і держави, засвідчуючи відданість медичних працівників справі надання медичної допомоги, збереження здоровʼя та рятування людських життів, на підтримку ініціативи Міністерства охорони здоровʼя України постановляю установити в Україні професійне свято працівників сфери охорони здоровʼя — День медичних працівників, яке відзначати щороку 27 липня», — йдеться в Указі.
Напередодні Міністерство охорони здоров’я України, з огляду на повномасштабну війну росії проти України та запит суспільства й медичної спільноти, оголосило онлайн-голосування для обрання нової дати відзначення Дня медичного працівника.
Таке рішення було викликане тим, що українські медики, не повинні мати жодних спільних дат з терористичною росією, яка щодня вбиває мирне населення.
За час повномасштабної війни внаслідок збройної агресії ворог нахабно забрав життя майже 40 медиків на робочому місці. Проте попри постійні обстріли, бомбардування та небезпеку, українські медики щодня продовжують тримати медичний фронт, ризикуючи власним життям та здоров’ям.
125 років від дня народження Ернеста Міллера Хемінгуея


Ернест Хемінгуей – американський письменник і журналіст, лауреат Нобелівської премії, один з найталановитіших представників літератури «втраченого покоління». Його творчість, просякнута пафосом ствердження моральних засад життя, справила величезний вплив на розвиток прози XX століття.
Ернест Міллер Хемінгуей народився 21 липня 1899 р. у містечку Оук-Парк і був другим із шести дітей подружжя Хемінгуеїв. Закінчивши школу 1917 р., юнак поквапився покинути батьківську домівку і переїхав до Канзасу – Сіті, де йому запропонували місце репортера у газеті «Стар». З ентузіазмом взявшись до журналістської справи, Хемінгуей пізнавав життя великого міста, а разом з тим вчився «писати просто про прості речі». Однак юний Ернест мріяв тоді не про журналістику, а про те, щоб піти добровольцем на фронт Першої світової війни.1918 р. записавшись водієм американського загону Червоного Хреста, Хемінгуей вирушив на італо-австрійський фронт. Завіса фронтової романтики впала з очей юнака 8 липня 1918 р., коли його було важко поранено у ноги. 1919 р. Хемінгуей повернувся до США. Відзначений срібною медаллю «За доблесть» і Воєнним хрестом, 20-річний ветеран війни був сприйнятий на батьківщині як справжній національний герой. Однак під маскою бравого солдата, для якого війна була чимось на кшталт «великого спорту», ховалося обличчя людини, глибоко травмованої війною.
Саме тоді Е. Хемінгуей прийняв рішення присвятити себе літературі. Влітку 1919 р. він написав перші оповідання і вірші, з яких, власне, розпочався учнівський період його художньої творчості.На початку 20-х років, діставши пропозицію поїхати кореспондентом канадської газети до Парижа, він з радістю скористався цією можливістю для того, щоб увійти до європейського літературного світу. Він не помилився. Наступне десятиліття (1925-1935) стало періодом його стрімкого творчого злету. Упродовж цього періоду Хемінгуей написав романи: «Фієста», «Прощавай, зброє!», збірки оповідань «Чоловіки без жінок», «Переможець не отримує нічого».
Громадянська війна в Іспанії змусила Хемінгуея повернутися до журналістики. 1937 р. він як представник американської телеграфної агенції прибув до охопленої війною країни. Іспанські враження були покладені в основу знаменитого роману «По кому подзвін». Новий етап біографії Хемінгуея починається у Другу світову війну. Упродовж 1942–1943 рр. письменник, здійснюючи рейси на своєму катері «Пілар», збирав таємну інформацію про німецькі підводні човни. Найзначнішими його досягненнями першого повоєнного десятиліття стали роман «Через річку і до тих дерев» та повість «Старий та море». 1952 р. Хемінгуея було нагороджено головною літературною премією США – Пулітцерівською премією, а 1954 р. він став нобелівським лауреатом. В останні роки фізичний та психічний стан письменника різко погіршився і 2 липня 1961 р. Е. Хемінгуей пішов з життя.
В очах своїх сучасників він був не лише першорядним письменником, а й однією з найяскравіших постатей доби, справжньою людиною-легендою. Головною його мистецькою заповіддю була така: «…дивитися, слухати, вчитися й розуміти, і писати про те, що вивчив як слід, не раніше цього, але й не надто пізно потому».




15 липня в Україні відзначають День української державності – він припадає на ту ж дату, коли українські християнські церкви вшановують памʼять Київського князя Володимира Великого та День хрещення Київської Русі.
Князь Володимир Великий – уособлення розбудови Русі. 28 липня 988 року вік прийняв християнство як державну релігію, охрестив Русь і тим самим долучив її до європейської цивілізації. Історик Олександр Чорний у коментарі «Суспільному» наголосив, що то була важлива та знакова подія:
– Це був цивілізаційний вибір, щоб вписатися в європейський простір. Піддані князя, в переважній більшості, були язичниками, в той час інші країни були охрещені або мали віру в одного бога.
Русь підтримувала політичні, економічні та культурні зв’язки з більшістю європейських держав того часу. Так, представниці роду київських князів є в генеалогічних деревах чи не всіх нинішніх монархів Європи.
Ця свято досить молоде – президент України Володимир Зеленський підписав закон про його запровадження 24 серпня 2021 року, під час урочистостей до Дня Незалежності. За словами президента, цей день доводить, що українців не зламати й утверджує зв’язок сучасного покоління з багатьма попередніми.
Спочатку Днем української державності визначили 28 липня, але після переходу Православної церкви України та Української греко-католицької церкви на Новоюліанський стиль календаря з 2024 року це свято відзначатимуть 15 липня. У мирний час у цей день офіційно буде вихідним.
Як повідомив Український інститут національної пам’яті, ця памʼятна дата покликана нагадувати, що українське державотворення має понад тисячолітню історію, а його джерела – в Руській середньовічній державі. У цей день українці вшановують всі етапи державотворення – від Русі до сьогодення, та всіх, хто доклав зусилля, щоб Україна стала державою.

