28 ЖОВТНЯ — ДЕНЬ ВИЗВОЛЕННЯ УКРАЇНИ ВІД НАЦИСТСЬКИХ ЗАГАРБНИКІВ
День визволення України від фашистських загарбників
Друга світова війна принесла з собою таку безліч трагедій, віроломства і зруйнованих доль, що дотепер все людство із сумом і гіркотою згадує про ті далекі події, які торкнулися практично всіх на нашій спільній землі. Є суд історії. Вже майже досконально вивчені всі масштаби цієї згубної війни. Її причини, її наслідки. Перемога. Це була перемога зі сльозами на очах. Це були сльози радості та одночасно сльози горя. Це не можна описати простими словами. Складні формулювання так само не підійдуть. Не можна висловити те, що відчували наші батьки й діди, матері й бабусі, на очах яких відбувався весь жах однієї з найкривавіших воєн на нашій планеті. Не можна висловити, але ми та не маємо права забути те, що розповідали нам свідки, які так чи інакше брали участь в цьому. Інакше це може повторитися. І ми говоримо: «Ні хто не забутий!», «Ні що не забуто!». Будемо пам’ятати й навчимо своїх нащадків!
З метою закріпити й увіковічити історичну пам’ять написано і пишуться маса книг, документальна і художня література. Відзнято безліч відеоматеріалу. Все це доступно, лише уходять справжні свідки тих давніх подій, які назавжди змінили світ. Ми не будемо забувати їх свідоцтва!
У нашому календарі є не мало дат, які нагадують нам про ті далекі роки. Кожне наше місто чи містечко, регіон мають пам’ять про цю страшну війну. День визволення України від фашистських загарбників відзначається 28-го жовтня. Це був кульмінаційний результат ряду наступальних операцій, найбільш вагомі з яких: Донбаська — з 13-го серпня по 22-ге вересня 1943 року, Корсунь-Шевченківська операція — з 24-го грудня 1943-го по 17-те лютого 1944 - го року, Львівсько-Сандомирська — з 13-го липня по 29-те серпня 1944 року і завершальна Східнокарпатська операція, яка була розпочата військами й з’єднаннями радянської армії з 8-го вересня 1944 року і призвела до остаточного звільнення та вигнання останніх гітлерівських загарбників з території України 28-го жовтня 1944 року.
До кінця війни залишалося ще пів року. Будемо пам’ятати!
День визволення України від фашистських загарбників був вписаний тоді до національного календаря сучасної України. Це відобразилося, і в Указі Президента незалежної України № 836 від 20-го жовтня 2009 року.
Будемо пам’ятати та не забувати! У цей День ми приєднуємося до вшанування всіх, хто забезпечив це звільнення! Добра пам’ять про вас завжди буде жити в наших серцях.
Це свято було встановлено Указом президента України від 6-го листопаду 1997-го № 1241/97 і відзначалося щороку на честь українського літописця Нестора — послідовника творців слов’янської писемності Кирила та Мефодія. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.
Згідно з Указом Президента України №455/2023 від 28 липня 2023 року, День української писемності та мови тепер відзначається 27 жовтня.
Тиждень роззброєння проходить кожен рік з 24 по 30 жовтня.
Щорічне проведення Тижня роззброєння, що починається в день річниці заснування Організації Об’єднаних Націй, передбачено в кінцевому документі спеціальної сесії Генеральної Асамблеї 1978 року, присвяченій роззброєнню.
Державам пропонувалося висунути на перший план питання про небезпеку гонитви озброєнь, пропагувати необхідність її припинення і сприяти підвищенню розуміння громадськістю невідкладних завдань в галузі роззброєння.
У 1995 році Асамблея запропонувала урядам, а також неурядовим організаціям продовжувати брати активну участь у Тижні роззброєння.
Асамблея запропонувала Генеральному секретареві продовжувати як можна ширше використовувати інформаційні органи Організації Об’єднаних Націй для сприяння кращому розумінню світовою громадськістю проблем роззброєння і цілей Тижня.
24 ЖОВТНЯ — МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБ'ЄДНАНИХ НАЦІЙ
Міжнародний день Організації Об’єднаних Націй (День ООН)
День ООН — це день народження Організації Об’єднаних Націй. Відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/2782 (XXVI).
24 жовтня 1945 року, після того, як більшість держав-засновників ратифікували договір про створення всесвітнього органа, була офіційно створена Організація Об’єднаних Націй. У 1971 році Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй прийняла резолюцію, в якій вона рекомендувала державам-членам відзначати цей день як державне свято. Традиційно в цей день у всьому світі проводяться зустрічі, дискусії та виставки, присвячені цілям Організації та її досягненням.
За словами Генерального секретаря, в будь-якому куточку світу Організація Об’єднаних Націй є живим втіленням надії.
Організація Об’єднаних Націй живе в серці та свідомості кожного громадянина як організація, здатна покласти край насильству та укоренити терпимість, сприяти розвитку і забезпечити рівність, захистити права людини та зменшити масштаби бідності. Працюючи на повну силу, Організація Об’єднаних Націй може сприяти здійсненню цих високих сподівань людства.
Святкування Дня Організації Об’єднаних Націй є ствердженням нашої віри в ці сподівання людства.
Традиційно в День Організації Об’єднаних Націй в залі Генеральної Асамблеї проводиться міжнародний концерт. Іноді влаштовуються спеціальні заходи, на яких Організація Об’єднаних Націй за допомогою електронних засобів комунікації зв’язується з різними містами світу.
Всіх нас напевно кожен день або майже постійно цікавить одне і те ж питання: який наш стан справ. Ми збираємо дані, намагаємося аналізувати минулі та поточні події, окреслюючи найближчу перспективу і приходимо до тих чи інших висновків. Приблизно цими ж діями займаються люди, які освоїли методи й засоби дуже корисної галузі знань і досягнень нашої цивілізації — статистики. Статистика відома ще з давніх часів. Методи, які вона використовує у своїй основі, описуються ще в Книгах Старого Завіту. Корисність спостереження й аналізу всіляких даних сприяє розумному розпорядження ресурсами й мудрій поведінці. Все це необхідно і можна застосувати й для нашого виживання, і для виживання наступних поколінь.
Після Другої Світової Війни, в 1947-му році при Організації Об’єднаних Націй була створена спеціальна статистична комісія. На неї були покладені незвичайні функції. Вона повинна була розробити та встановити універсальні міжнародні методологічні стандарти та принципи, які могли б бути застосовні в будь-якій статистичній сфері й працювати на благо для будь-якої країни. Це було непросте завдання. Для її вирішення були залучені самі передові вчені й залучений потужний науковий потенціал, зібрана безпрецедентна відкрита база даних, яка постійно актуалізується. Задача була вирішена.
Зараз, використовуючи методи й напрацювання цієї міжнародної комісії, практично кожна держава має у своєму арсеналі інструменти мудрих і виважених рішень. Є можливість компетентно проводити аналіз глобальних явищ.
Враховуючи внесок статистичної науки в розвиток і вдосконалення сучасних процесів управління ресурсами та економікою нашої цивілізації, віддаючи данину поваги й визнання всім, хто так чи інакше сприяв розвитку цієї вельми корисною галузі, на 41-й сесії ООН Статистична комісія прийняла рішення заснувати Всесвітній день статистики. Відповідна резолюція Генеральної Асамблеї ООН № 64/267 була прийнята 3-го червня 2010 року. Дата щорічного святкування цього Дня була визначена на 20-те жовтня.
На жаль не всі об’єктивно інтерпретують статистичні дані й це переважно лежить на совісті тих, хто робить так звані «замовні» дослідження — деякі бізнес-структури та окремі політики. Офіційною статистикою розроблені та закладені способи, які дозволяють уникнути подібних неправильних тлумачень статистичних даних. Ці способи містять використання спеціальної належної схеми для виключення упередженості при проведенні досліджень.
У цей День ми приєднуємося до привітань і поздоровлень на адресу всіх, хто так чи інакше зв’язав свою трудову діяльність з цієї корисною сферою і бажаємо їм успіхів і нових досягнень! З Міжнародним днем статистики!
18 ЖОВТНЯ — ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ З ТОРГІВЛЕЮ ЛЮДЬМИ
Європейський День боротьби з торгівлею людьми
18 жовтня – День, який оголошений Європейським днем боротьби з торгівлею людьми, був започаткований 18 жовтня 2007 року. Такий день необхідний для консолідації діяльності та підвищення рівня обізнаності з найдавнішим негативним феноменом — торгівлею людьми, особливо жінками та дітьми. Не байдужість громадськості до цього явища і візуалізація проблеми на глобальному рівні — запорука успішної боротьби з цією проблемою.
Нагадаємо, що 17 листопада 2005 року була підписана Конвенція Ради Європи «Про боротьбу з торгівлею людьми». Пару років опісля Європейський Парламент одностайно прийняв звіт «Стратегії запобігання торгівлі жінками і дітьми, які є вразливими до сексуальної експлуатації». Прийняття цього звіту Членами Європейського Парламенту спонукає країни — члени ЄС вживати більше заходів для боротьби з торгівлею людьми та покращувати захист прав потерпілих осіб.
Країни, що ратифікували Конвенцію Ради Європи «Про боротьбу з торгівлею людьми» вдосконалюють систему надання допомоги потерпілим за коштами державних структур, процедури розгляду судових справ, координують діяльність силових відомств у сфері протидії торгівлі людьми з боку відповідних державних установ.
Людина — не товар! Цінність людського життя — не предмет торгівлі!
«Боротьба за ліквідацію бідності — один із головних моральних викликів нашого часу — не може залишатися метою одиниць; вона повинна стати покликанням для багатьох. У цей Міжнародний день боротьби за ліквідацію бідності я закликаю всіх приєднатися до цієї боротьби. Разом ми можемо досягти реального і значного прогресу у справі ліквідації убогості ".
(Витяг з послання Генерального секретаря ООН з нагоди Міжнародного дня боротьби за ліквідацію бідності, 17 жовтня 2006 року.)
Історія проведення Міжнародного дня боротьби з бідністю нерозривно пов’язана з датою 17 жовтня 1987 року. В той день понад сто тисяч чоловік зібралися на площі Трокадеро в Парижі, де в 1948 році була підписана Загальна декларація прав людини, щоб віддати данину пам’яті жертв убогості, насильства і голоду. Присутні заявили, що убогість є порушенням прав людини, і підтвердили необхідність спільними зусиллями добиватися дотримання цих прав. Відповідні заяви накреслені на пам’ятному камені, який був відкритий в той день.
З того часу люди самих різних станів, переконань і соціального походження щорічно збираються 17 жовтня, для того, щоб підтвердити незмінність своєї позиції та продемонструвати солідарність з незаможними. Такі ж пам’ятні камені були встановлені у багатьох країнах світу, і вони є місцем зібрання для проведення Дня. Один такий камінь знаходиться в саду Центральних установ Організації Об’єднаних Націй, і саме біля нього проводиться урочиста церемонія, щорічно організована Секретаріатом Організації Об’єднаних Націй в Нью-Йорку.
Своєю резолюцією, прийнятою 22 грудня 1992 року, Генеральна Асамблея оголосила 17 жовтня Міжнародним днем боротьби за ліквідацію убогості та закликала всі держави присвячувати цей День пропаганді й проведенню, залежно від специфіки країни, конкретних заходів, пов’язаних з ліквідацією злиднів та бідності.
В резолюції Асамблея закликала міжурядові й неурядові організації надавати країнам, на їх прохання, сприяння в організації національних заходів у зв’язку з проведенням Дня і просила Генерального секретаря вживати необхідних заходів в рамках наявних ресурсів для забезпечення успішного проведення Дня Організацією Об’єднаних Націй.
День 17 жовтня — це день, коли світ може активно привернути увагу до тягот і лих осіб, що живуть у злиднях, коли вони можуть привселюдно заявити про свої проблеми, і коли можна визнати, що незаможним належить головна роль у справі боротьби з убогістю. Відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/47/196. З самого початку проведення Дня його найважливішою складовою частиною була участь в ньому самих представників бідних верств населення. Проведення Дня 17 жовтня свідчить також про прагнення людей, що живуть у злиднях, використовувати свій досвід і знання з метою сприяння викорінення бідності.
Шануємося браття, бо ми цього варті! Дані та згадки про українське козацтво з минулих літописів говорять про те, що це не просто якесь войовниче об’єднання, офіційно зареєстроване на землях українських з незапам’ятних часів, це і військове мистецтво і суспільний устрій. Його роль в історії України одна з ключових, т.к. з цим явищем зв’язується в історії України й культурна традиція, і господарська діяльність, звичаї та побут, судочинство і духовні цінності та.ін. Одним з численних моментів, що підтверджує все це згадане, є і "Указ про відродження козацтва", який був виданий 16-го жовтня 1918 го року. Його автором виступив український гетьман Павло Скоропадський, професійний військовий і колишній російський генерал, а після революції 1917 року та один з яскравих політичних діячів землі української, праправнук брата гетьмана Івана Скоропадського.
15 жовтня проводиться Всесвітній день студента. Спочатку це був Національний день студентів в Індії, присвячений дню народження Авула Пакіра Джайнулабдіна Абдул Калама Марайкайяра — індійського вченого і державного діяча, президента Індії з липня 2002 по липень 2007. У 2010 році Організація Об'єднаних Націй оголосила 15 жовтня «Всесвітнім днем студентів ». Ці жовтневі заходи у другій декаді місяця мають традиційний щорічний характер.
Багато людей, у тому числі політики та офіційні особи в Індії, розповсюджують інформацію про те, що ООН оголосила день народження колишнього президента Індії А. П. Дж. Абдула Калама Всесвітнім днем студентів. Він відзначається у всьому світі на його честь з 2010 року. Останні кілька років інформацію про це поширюють і зазначають навіть ті, хто обіймав важливі посади в Індії, ніхто не знає, як він виник. Раджив Чандран, Інформаційний центр ООН в Індії та офіційний інформаційний співробітник Бутану, повідомив національним ЗМІ, що Організація Об'єднаних Націй не робила такої заяви.
Нагадаємо, що дата 17 листопада була обрана як Міжнародний день студентів у зв'язку з подіями, що розгорнулися в Празі під час Другої світової війни. Дев'ятеро студентів були страчені в концентраційних таборах 17 листопада 1939 року. Сьогодні 17 листопада відзначається як свято мультикультуралізму іноземних студентів.
Заведено вважати, що офіційною датою створення УПА вважається 14 жовтня 1942 року. Саме цю дату закріпили постановою Української Головної Визвольної Ради
Своїм головним завданням УПА декларувала підготовку потужного повстання, яке мало розпочатися в сприятливий для того часу момент, коли СРСР і Німеччина виснажать один одного в Другій світовій війні, а потім створення єдиної незалежної держави, що мала охоплювати всі етнічні українські землі.
В УПА крім українців (була переважна більшість) воювали євреї, росіяни та бійці інших національностей. Часто, ряди УПА поповнювалася добровольцями з-поміж націоналістів, перебіжчиків з допоміжної поліції, або ж дезертирів з Червоної Армії. Загалом, через лави УПА пройшли понад 300 тисяч українців та громадян інших національностей.
Історія заснування
Влітку 1941-го, коли війська Вермахту почали окупацію українських земель в складі СРСР, Організація Українських Націоналістів (ОУН) створила так звані похідні групи, до яких увійшли найбільш вишколені націоналісти. Завдання — формування органів української влади на визволених від більшовиків землях.
Але ОУН отримали не те на що сподівалися. Адольф Гітлер прийшов не визволяти українців від радянського комуністичного ярма: у них він бачив насамперед лише дешеву робочу силу, рабів “Великої Німеччини”. Тому, ще не підозрюючи про справжні наміри німецького фюрера, націоналісти 30 червня 1941 року проголосили Акт про незалежність України, який було підтримано на численних зборах місцевих громад Західної України.
Рейхскомісар України Еріх Кох, під час наради з вищими чинами вермахту, на якій обговорювалося посилення боротьби з УПА сказав таке:
“Ми не можемо миритись з існуванням цих бандитів…”
Так, за кілька днів після наради Коха, вся верхівка ОУН була заарештована. Вже після Другої світової війни, опинившись у Західній Німеччині, Степан Бандера визнав, що “наші сподівання на прихід німців виявилися марними”.
Протягом усього часу існування УПА її головним ворогом вважався Радянський Союз. Саме він завдав українському народу найжахливіших втрат – репресії, голодомори, депортації населення. Водночас УПА створювалася у відповідь на німецький терор, розпочатий відразу з перших днів окупації.
“Бандерівці дошкуляли німцям більше, аніж радянські партизани”
Сьогодні ми вже достеменно знаємо, що поява в України націоналістів-повстанців стала достойною відповіддю німецьким загарбникам на ті воєнні злочини, які вони творили на українській землі. Нагадаємо, окрім розстрілів та катувань, за час панування в Україні німці вивезли понад 2 мільйони українців на чужину аби зробити з них так званих“остарбайтерів” – людей, які мали важко працювати за малу ціну.
Серед сотень, а то й тисяч бойових рейдів, Найвідомішим рейдом УПА проти ворога, є рейд куреня Гордієнка в липні 1943-го. Тоді він дійшов аж до Потіївського району Житомирщини й вдало повернувся на Рівненщину.
У травні того ж року на Житомирщині вони за майже три тижні здійснили 15 успішних боїв з німецькою поліцією, знищивши сотні поліцаїв і здобувши чимало трофейної зброї.
В результаті успішної засідки 2 травня 1943 року воїни УПА ліквідували нацистського генерала Віктора Лютце– довірену особу Гітлера.
Але антигітлерівський фронт став не єдиним для українських повстанців на Волині. Майже одразу їм довелося вступити в бій з радянськими партизанами й загонами НКВС.
Упродовж березня 1944 року підрозділи УПА зайняли десятки населених пунктів Волині:Володимирець, Степань, Висоцьк, Цумань, Горохів тощо. Щоправда, через місяць, керуючись тактичними міркуваннями, сили УПА відступили з цих населених пунктів.
Вже впродовж липня-серпня 1944 року, українські повстанці здійснили 686 атак на нацистські гарнізони, 1716 диверсій на залізниці, 270 рейдів на господарські об’єкти. Під час боїв влітку 1943 року загинуло 1237 повстанців. При цьому вони знищили понад 3 тисячі солдатів вермахту.
Післявоєнне переслідування
Лише у 1944–1952 роках і лише в Західній Україні, репресій зазнали близько 500 000 людей. З них радянські кати вбили понад 150 тисяч осіб, а більш як 200 тисяч вислали за тисячі від дому. За офіційною інформацією, органи НКВС заарештували в цей час 104 тисячі “бандитів, зв'язаних з ОУН”. 14 квітня 1960 року повстанці дали останній бій каральним органам. Сталося це на теренах Тернопільщини.
Цікаві факти про УПА
Бездоганна організація
В УПА виявляється була чітка структура із субординацією, жорстка дисципліна і розклад. Наприклад, вживання алкоголю (без дозволу командира) каралося розстрілом. Багато істориків навіть сьогодні вивчають УПА, як ідеальний приклад підпільної організації.
Пропаганда
Лише за 4 роки, у проміжку між 1948–1952 р. у підпіллі було надруковано 350 тисяч нелегальних листівок, брошур, та літератури. І все це попри шалений дефіцит паперу. Близько 20% з них адресувалися українській молоді, мотивуючи їх не вступати до комсомолу і не піддаватися русифікації.
Псевдоніми
У повстанців УПА частіше всього, “позивних” було по декілька. Більшість з них – похідні від назв тварин, птахів, рослин, предметів. Були також псевдоніми, назви яких походили від природи: Хмара, Крига, Зима, Місяць тощо. Найбільш екзотичні — Непитай, Непий, Вгадай, Зірвишапка, Розбийгора.
Зброя
Повстанці часто “живилися” зброєю червоноармійців, маскуючись під радянських партизанів. Є свідчення того, що у 1942–1944 роках зброю вдавалося вимінювати в угорців і навіть німців. Були й встановлені певні тарифи обміну на продукти харчування: одну ручну гранату можна було обміняти на одне куряче яйце, автомат або гвинтівку – на цілу курку, ручний кулемет – порося, міномет – кілька мішків картоплі.
Їжа
В УПА з харчуванням все було добре, оскільки повстанці користувалися широкою підтримкою селян. Наприклад, у 1944 році на одного курсанта повстанської школи “Олені” виділялися продукти, енергетична цінність яких становила 4388 калорій (тоді як мінімальна норма для людей, зайнятих важкою фізичною працею, становить 4300 калорій). У імпровізоване мені українського повстанця “меню” входили: хліб, крупи, олія, м’ясо, консерви, картопля, морква, горох, буряк, цукор, капуста.
Криївки
Криївки– це підземні споруди з вентиляційними отворами, у яких воїни УПА могли прожити декілька місяців не виходячи на вулицю. Так, за час існування УПА було спроєктовано понад 10 тис. криївок. У них розміщувалися склади зі зброєю, шпиталі, друкарні й навіть швейні цехи. Криївки будували як в лісі, так і маскували у сільських хатах.
Довгожителі криївок
Неймовірно, але факт: деякі з воїнів УПА вийшли зі своїх криївок уже після проголошення незалежності України в 1991 році. До прикладу, Я. Галащук вийшов з укриття в хаті його сестри в Тлумачі Івано-Франківської області, у серпні 1991 року.
З 1951-го по 1991 рік нелегалом жив Ілля Оберишин, відомий під псевдонімами “Стецько”, “Кобзар”, “Охрім”.
.jpeg)
