29 СІЧНЯ — ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ГЕРОЇВ КРУТ

                День пам’яті Героїв Крут

Ця історія досі викликає неоднозначні оцінки. І це відбувається як з боку суспільно — політичної свідомості обох держав, учасниць згаданої події, так і з боку суто історичного підходу вельми шанованих дослідників.

29 січня 1918 року. Збройне зіткнення на залізничній станції біля села Крути, яка розташовувалася на 130-му кілометрі в північно-східному напрямку від Києва, Україна. Учасники події: невеликий загін з боку юної Української Народної Республіки (близько 600 чоловік) і "знаменита" Червона армія Радянської Росії, яка значно перевищує своїх вимушених супротивників числом, бойовим потенціалом та досвідом. Результат бою не важко передбачити. У запалі громадянського протистояння, трансформації суспільного і політичного світогляду, в пікових точках переломних моментів, що стали низкою таких подій, які змусили нашу історію зазнати найглибших змін, цей бій ніяк не міг залишитися в забутті.

Причини, з яких це сталося, для деяких очевидні, для деяких так і залишаться незрозумілими та навіть зовсім необґрунтованими, але вони мали місце бути. Знавці наголошують на відсутності у широкого загалу населення України в ті часи усвідомлення необхідності державної незалежності, низький рівень національної самоідентичності. Але деякі з цим не згодні. Як факт, який завжди залишається фактом — такою правдою, яку неможливо ані сховати, ані спотворити; лише на короткий час і лише під дією величезного страху. Але коли ця напруга слабшає, правда знову відкривається. Вона як світло, від якого тікає всяка темрява.

А правда в тому, що народ України любить свою країну. Своєю кров’ю, душею і своєю працею він, як і будь-який інший народ, прагне до життя та щастя. Це було доказом, яскравим доказом, і насамперед самим собі. Доказом перед усіма іншими, нехай сильнішими, більш амбітними, але це — пряма відповідь на історичний виклик. Відповідь, а не ухилення від неї.

Указ Президента України про «День пам’яті Героїв Крут» № 15/07, який відзначається 29-го січня,  був підписаний 15-го січня 2007 року.

Цей День, не дивлячись ні на що, назавжди залишиться світлим в нашій пам’яті. День подвигу та прикладу для майбутніх та нинішніх поколінь. День надії й любові до своєї вітчизни. День пам’яті Героїв Крут.

                                  ТРЕБА ЗНАТИ

                               СКЛАДИ ПАЗЛ

                                           👇

     28 СІЧНЯ — ДЕНЬ ЗАТВЕРДЖЕННЯ ДЕРЖАВНОГО                                 ПРАПОРА УКРАЇНИ

                Державний прапор України

В цей День Верховна Рада України офіційно затвердила синьо-жовтий стяг Державним прапором України. Постанова Верховної Ради України № 2067-ХХ1 від 28 січня 1992 року:

«Затвердити Державним прапором України національний прапор, що являє собою прямокутне полотнище, яке складається з двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг: верхньої — синього кольору, нижньої — жовтого кольору, зі співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3»

Нагадаємо, що 23-го серпня 2004 року Президент України Леонід Кучма підписав Указ № 987/2004 «Про День Державного Прапора України». Цим Указом «на вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України» встановлено в Україні нове свято — День Державного Прапора України, який щорічно відзначається 23 серпня.

                                    ТРЕБА ЗНАТИ

                               СКЛАДИ ПАЗЛ

                                            👇

    27 СІЧНЯ — МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ                                          ГОЛОКОСТУ

 Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту

Це страшне і нелюдське явище, яке відбувалося в період 1933-1945-х років і що отримало назву — Голокост, що призвело до умисного винищення практично однієї третини євреїв, а також незліченної кількості представників інших нацменшин, породжене ненавистю і фанатизмом, затятим расизмом і принизливими забобонами, які панували тоді в фашистської Німеччини — НЕ ПОВИННО ПОВТОРИТИСЯ!

В історії людства було безліч «темних» плям, але так відверто, широкомасштабно і цинічно, суспільство ще не падало ніколи. Маніпуляції громадською свідомістю, нездорові ідеї й злочинне замовчування, які супроводжували весь цей жах, не давали тоді повною мірою усвідомити справжній стан речей, і це сумно. Однак все світове товариство здригнулося, коли почали відкриватися факти й підтвердження подібних злодіянь, причому в справжніх «промислових» масштабах. Ми не повинні допустити, щоб подібне ще хоч коли-небудь повторилося!

Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту, який відзначається 27-го січня, прийнятий на офіційному рівні Генеральною Асамблеєю ООН 1-го листопада 2005 року, резолюція A/RES/60/7. Метою запровадження цієї сумно пам’ятної дати, є активна просвітницька робота та сприяння у запобіганні можливих майбутніх актів геноциду, а так само зневаги до цінності людського життя.

Міжнародне товариство "беззастережно засуджує всі прояви релігійної нетерпимості, підбурювання, переслідування або насильства щодо окремих осіб або громад, зумовлені етнічним походженням або релігійними віруваннями, де б вони не мали місце", - йдеться в тексті резолюції. Справжні й майбутні покоління не повинні забувати уроків наших загальнолюдських і настільки трагічних катастроф, інакше може виникнути дуже високий ризик повторення подібних моментів у майбутньому.

У цей день, День скорботи й пам’яті, ми приєднуємося до загальної печалі й прагнемо співчувати всьому цьому болю та втраті, ім’я якої Голокост. Її ніяк не заповнити. Вже не запобігти. Але нехай живе надія, що подібного більше ніколи не повторитися! Будемо пам’ятати...

                                   ТРЕБА ЗНАТИ

                               СКЛАДИ ПАЗЛ

                                           👇

  26 СІЧНЯ — ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ 

    Всесвітній день екологічної освіти

26 січня проводиться Всесвітній день екологічної освіти. Ці січневі заходи у третьої декаді місяця мають традиційний щорічний характер.

Щороку 26 січня світ відзначає Всесвітній день екологічної освіти. Метою цього дня є підвищення обізнаності людей про глобальні та локальні екологічні проблеми і важливість активної участі у збереженні та захисті довкілля. Особливо акцент робиться на просвітництві урядів та громадськості.

Дата була обрана на основі результатів Конференції ООН з питань довкілля, що відбулася в червні 1972 року в Стокгольмі. Саме там була піднята важливість турботи про навколишнє середовище, а також сформульовано необхідність створення загальних принципів для покращення екологічного стану планети. Ці принципи повинні були стати основою для освітніх ініціатив у всьому світі.

Відтоді важливість екологічної освіти підтверджували численні міжнародні конференції: Белград у 1975 році, Тбілісі у 1977 році, Ріо-де-Жанейро у 1992 році на Саміті Землі, а також Гвадалахара у 1997 році під час II Іберо-американського конгресу з екологічної освіти.

Одна з головних задач цього дня – привернути увагу до величезної шкоди, яку ми завдаємо нашій планеті. І лише через освітні ініціативи ми можемо зрозуміти, як повернути Землі її природну рівновагу, уникнути глобальних змін клімату, зберегти види флори і фауни, а також стабільність екосистем. Чи можемо ми ще врятувати нашу планету, чи занадто пізно для змін? Тільки від нас залежить відповідь.

                    Що ви готові зробити для майбутнього Землі?

                                 ТРЕБА ЗНАТИ

                               СКЛАДИ ПАЗЛ

                                          👇

                 22 СІЧНЯ — ДЕНЬ СОБОРНОСТІ УКРАЇНИ

             День Соборності (день Злуки)

Українська мрія — єдність, свобода і незалежність. Основа державності, якої споконвіку намагалися позбавити цю прекрасну частину земель всі її так звані сусіди прикриваючись «високими» інтересами, час від часу набувала цілком ясні обриси. Так сталося і на початку 1918-го. У цей січневий місяць у запалі революційних змін була створена Українська Народна Республіка, відома як УНР. Більш того на тих територіях, які входили до складу колись потужної Австро-Угорської імперії, була утворена ЗУНР — Західноукраїнська Народна Республіка. Вже до кінця року, в грудні 1918-го у Фастові, з гарячим бажанням втілити українську мрію в реалії, лідерам цих двох держав вдалося підписати своєрідний поєднувальний договір. Цей договір увійшов в нашу сучасну історію як «Акт злуки» і 22-го січня 1919 року він був публічно оприлюднений в Київській столиці на знаменитій Софійській площі.

Набиравши обертів машина кривавої диктатури, яка прийшла на зміну колишніх «консерваторів» поспішила зламати й ці сміливі починання вільного українського народу. Вже буквально через кілька місяців більшовики увійшли в Київ, Закарпаття окупувала Чехословаччина, а Східну Галичину — поляки. А далі ...

Акт злуки тоді так і залишився лише декларацією, але народ ніколи не втрачав надію, адже народ, який втратив надію просто зникає. Надію, приміром, втратили нащадки кривавих диктаторів, коли Великий і Могутній Радянський Союз — об’єднання, побудоване зовні на «нових канонах справедливості», а всередині на крові й безглуздих жертвах, звалилося, не залишивши після себе нічого, що могло б його реанімувати.

22-ге січня 1990 року. Мільйони українців вишикувалися в справжню живий ланцюг, що розтягся від Києва до Львова. Вони відзначали День Соборності, День своєї української єдності та свободи.

21-го січня 1999 року відповідно до Указу Президента України № 42/99 День Соборності був закріплений на законодавчому рівні суверенної держави. Потім, 30-го грудня 2011 року, відповідно до Указу Президента України № 1209/2011 під назвою «Про відзначення в Україні деяких пам’ятних дат і професійних свят», День Свободи, який раніше відзначався 22-го листопада був об’єднаний з Днем Соборності й свято набуло свою нову назву - «День Соборності та Свободи України».

Після подій 2013-го - 2014 року, революції Гідності й трагедії початку неоголошеної війни Росії проти України, окупації Кримського півострова і декількох обласних центрів на сході України «братнім російським народом», відповідно до Указу Президента України № 871 / 2014 від 13-го листопада 2014 року, святу повернули колишню назву. «Відзначати щорічно 22 січня — у день проголошення в 1919 році Акта злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки — День Соборності України. Внести до Указу Президента України від 30 грудня 2011 року № 1209 "Про відзначення в Україні деяких пам’ятних дат та професійних свят” зміну, виключивши абзац другий статті 1.»- йдеться в Указі.

Єдність і свобода робить нас гідними нащадками наших батьків! Будемо з трепетом зберігати цей неоціненний скарб! Хай береже нас усіх Господь і слава Йому за цю прекрасну країну — Україну!

                                   ТРЕБА ЗНАТИ

                               СКЛАДИ ПАЗЛ

                                           👇

                         16 СІЧНЯ — ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ КІБОРГІВ

Сьогодні в Україні відзначають День пам’яті захисників донецького аеропорту, яких за мужність та неймовірну стійкість називають Кіборгами.

“Кіборги” вистояли, не встояв бетон”, – фраза, яка увійшла в історію разом із подвигом українських бійців.

Бої за Донецький аеропорт тривали з 26 травня 2014 року до 22 січня 2015 року, тобто 242 дні. В обороні також брали участь волонтери й медики, тому в День пам’яті кіборгів вшановують і їхню пам’ять.

За офіційними даними, захищаючи Донецький аеропорт, загинули понад 200 військових.

26 травня 2014 року проросійські сепаратисти та чеченські бойовики захопили будівлі аеропорту тоді ще мирного Донецька.

Цього самого дня українські силовики завдали удар по позиціях терористів та встановили контроль над Донецьким летовищем. Пізніше була повна дестабілізація міста Донецьк, початок окупації та нескінченні спроби ворога відібрати контроль над аеропортом, але наші воїни не здавали позицій і, навіть під шквальним вогнем, тримали оборону.

У різний час в аеропорту та прилеглому селищі Піски воювали спецпризначенці 3-го окремого полку, бійці 79, 80, 81, 95 окремих аеромобільних та 93 окремої механізованої бригад, 57 окремої мотопіхотної бригади, 90-го окремого аеромобільного та 74-го окремого розвідувального батальйонів, бійці полку «Дніпро-1», вояки Добровольчого українського корпусу (ДУК) та багато інших. Багатьох із них було відзначено державними нагородами, деяких із них – посмертно.

18-21 січня 2015 року внаслідок підриву термінала ДАП загинуло 58 захисників-кіборгів, які відстоювали цей плацдарм до останньої краплі крові. 21 січня 2015 року було прийнято рішення відвести українських військовослужбовців з нового термінала – цей об’єкт був повністю зруйнований і не придатний для оборони.

Сьогодні, 16 січня, з ініціативи самих «кіборгів», які пройшли через 242-денне пекло, відзначається День захисників ДАПу та вшановується пам’ять загиблих побратимів.

Вічна пам'ять, вічна слава і честь захисникам України!

                                    ТРЕБА ЗНАТИ

                               СКЛАДИ ПАЗЛ

                                            👇

                   З 13 НА 14 СІЧНЯ — СТАРИЙ НОВИЙ РІК

                        Старий Новий рік

Старий Новий рік — незвичайне свято з кумедною назвою, яке виникло через зміну календарів. Дата, коли Старий Новий рік настане у 2025 році, залишається незмінною — це ніч з 13 на 14 січня. Традиції цього дня часто плутають зі звичаями на Василя та Маланки, хоча насправді це зовсім різні свята — перше світське, а друге — релігійне.

Старий Новий рік 2025 залишається улюбленим святом багатьох українців. Однак ставлення священників до цього (урочисте) свята не таке позитивне. Про те, чому воно вважається імперським і не має відношення до України, ексклюзивно для УНІАН розповів протоієрей Православної Церкви України, отець Михайло Омельян.

Чи варто відзначати Старий Новий рік в Україні

Михайло Омельян пояснив, як виникло це "свято". Православна церква України вже перейшла з юліанського на новоюліанський календар і всі свята, які були нерухомими, зсунулися на 13 днів. Наприклад, за юліанським календарем на 13 січня припадало свято Меланії, а на 14 число – Василія Великого та старий Новий рік.

В українській традиції на Меланії та Василя щедрують та посівають. Тепер ці свята змістилися відповідно на 31 грудня та 1 січня, і через це "свято" Новий рік за старим календарем втратило дуже багато традицій, оскільки йому вони й не були притаманні, а просто збігалися з традиціями на Меланії та Василя.

Кожному українцю, який ще досі святкує старий Новий рік 14 січня, варто зрозуміти, що ж це саме за таке "свято". Якщо заглибитись в історію календарів та календарних реформ, то ми побачимо, що старий Новий рік – це не що інше, як спогад про святкування, який притаманний лише Російській імперії та її світському календарю. Тобто це "свято" не має жодного стосунку до українських традицій та українського церковного календаря.

Оскільки ми зараз позбуваємося всього російського, то відмова від відзначення старого Нового року 14 січня буде кроком до викорінення з українських традицій непотрібних нашарувань, які лишилися з часів Російської імперії.

Як наголошує отець Михайло, якщо подивитися у церковний календар, то згідно з ним Новий рік відзначається 1 вересня. У світському календарі Новий рік відзначають 1 січня. "Свято" 14 січня виникло ось як — російський імператор Петро I у 1699-1700 роках переніс святкування Нового року з церковної дати - 1 вересня, на 1 січня, але за юліанським календарем. Таким чином цей Новий рік припадав на 14 січня. У цю дату Новий рік у Російській імперії святкували аж до 1917 року.

В українському фольклорі немає згадок про старий Новий рік, і від святкування цього "свята" в Україні варто відходити.

Що не можна робити на Старий Новий рік

За словами отця Михайла, вірянам загалом не можна ворожити, і не лише у якісь конкретні дні. Людині властиве бажання дізнатися своє майбутнє, вона думає, що завдяки цьому, можливо, буде краще жити, уникне певних помилок чи страждань і робитиме найправильніші вчинки. Але потрібно розуміти, що все знає лише Бог. Він спрямовує кожну людину до кращого і дає їй вибір, від якого й залежить її доля. Наше життя залежить і від Бога, і від нашого вибору. Кожна людина має розуміти, що вона своїми кроками визначає, що у її житті відбудеться далі.

У Священному писанні сказано: "Без волі Божої й волосина з голови не пропаде. Все буде так, як має бути, і як корисно для нашого Спасіння, у свій час і у своєму місці".

Які відомі народні традиції на Старий Новий рік

Про те, як відзначали Старий Новий рік наші предки, ексклюзивно для УНІАН розповів екстрасенс і таролог Роман Шептицький.

Найголовнішим ритуалом на старий Новий рік у наших предків було посівання. Посівальники 14 січня ходили по домівках та бажали господарям хорошого Нового року, чудового врожаю, щоб у хаті все водилося, і у господарстві все було добре. Вважалося, що посівати мають лише хлопці. Посівали зерном та монетками. Монетки господарі зберігали упродовж року, а потім могли їх витратити на свої потреби. Пшениця, якою посівали, лежала день, а потім її збирали й, як правило, нею годували тварин — зазвичай курей, щоб вони добре неслись.

Якщо посівальники засіяли у когось вдома у місті, то цим зерном варто погодувати диких птахів. За словами Романа Шептицього, існує повір’я, що, годуючи пташок чи бездомних тварин, ми також годуємо наш рід.

За старими звичаями, у тому разі, якщо до когось не мали змоги прийти посівальники, то господарі могли на початку доби 14 січня принести до хати півня, щоб у житлі була ця чоловіча енергетика. Вважалося, що саме у цей день така енергія, яку символізують хлопці-сіяльники, може у наступному році принести у дім успіх, удачу, добробут та щастя. А дівчата щедрували на водохресний Святвечір (за старим календарем відзначається 18 січня).

                                 ТРЕБА ЗНАТИ

                                СКЛАДИ ПАЗЛ

                                           👇

     12 СІЧНЯ — ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОГО ПОЛІТВ'ЯЗНЯ

         День українського політв'язня

12 січня проводиться День українського політв'язня. Ці січневі заходи у другій декаді місяця мають традиційний щорічний характер.

Політичний в'язень — це особа, яка перебуває під вартою або відбуває покарання у вигляді позбавлення волі через свої політичні переконання, включаючи опозицію до чинної влади. Також політичними в'язнями можуть бути люди, яких заарештовано за сфальсифікованими звинуваченнями, що мають явну політичну складову.

День українського політв'язня відзначається щороку 12 січня на честь осіб, які були заарештовані через свої переконання. Цей день був запроваджений у 1975 році за ініціативою В'ячеслава Чорновола, який закликав протистояти репресіям і жорстокості радянського режиму. Спочатку він був присвячений репресіям радянського тоталітаризму проти української інтелігенції, а тепер, з огляду на сучасні події, також символізує боротьбу українців проти російського терору, який, як зазначають, «перевершив радянський».

Однією з важливих історичних віх, яка стала поштовхом для відзначення цього дня, є репресивна акція 12-14 січня 1972 року, коли було заарештовано більшість відомих представників національно-демократичного руху. Цей період відомий як «генеральний погром» українського шістдесятництва.

Цей день нагадує про важливість захисту прав людини, зокрема прав на свободу думки та політичну активність. Відповідно до Статті 2 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, кожна людина повинна мати рівні права та свободи, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, релігії, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження.

День українського політв'язня — це не лише нагадування про сумні сторінки історії, але й заклик до єдності, боротьби за свободу та гідність.

                                ТРЕБА ЗНАТИ

                               СКЛАДИ ПАЗЛ

                                           👇

   6 СІЧНЯ — ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ДІТЕЙ - СИРІТ ВІЙНИ

      Всесвітній день дітей - сиріт війни

6 січня проводиться Всесвітній день дітей - сиріт війни. Ініційований французькою організацією SOS Enfants en Détresse. Ці січневі заходи у першій декаді місяця мають традиційний щорічний характер.

6 січня світ відзначає Всесвітній день дітей-сиріт війни, дату, обрану Організацією Об'єднаних Націй для привернення уваги до трагічного становища дітей, які стали жертвами збройних конфліктів.

Міжнародна конвенція про права дитини чітко зазначає, що права дітей повинні бути захищені навіть під час війни. Діти не несуть відповідальності за конфлікти дорослих і не повинні страждати від їхніх помилок. Вони мають право на захист, незалежно від обставин, і на мирне життя, навіть якщо дорослі не змогли вирішити свої розбіжності мирним шляхом.

На жаль, матеріальне становище дітей-сиріт у зонах конфлікту залишається надзвичайно важким. Вони часто позбавлені базових потреб, таких як житло, їжа, освіта та медична допомога. Заклик до урядів та міжнародної спільноти змінити цю ситуацію є нагальним і життєво необхідним.

Сьогодні у світі є мільйони біженців, і більш ніж половина з них — це діти. Багато з них втратили своїх батьків у війнах, і їхнє майбутнє залишається невизначеним. Допомога таким дітям є не лише обов'язком, а й моральною відповідальністю всього людства.

                                   ТРЕБА ЗНАТИ

                                СКЛАДИ ПАЗЛ

                                           👇

         4 СІЧНЯ — ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ АЗБУКИ БРАЙЛЯ

         Всесвітній день азбуки Брайля

4 січня проводиться Всесвітній день азбуки Брайля. Резолюція ООН A / C.3 / 73 / L.5 / Rev.1 від 1 листопада 2018 року. Ці січневі заходи у першій декаді місяця мають традиційний щорічний характер.

Луї Брайль (4 січня 1809 – 6 січня 1852) — французький педагог і винахідник революційної системи читання та письма для людей з ослабленим зором. У 1824 році, у віці лише 15 років, він створив код Брайля, що ґрунтується на французькому алфавіті і є вдосконаленням нічного письма, яке використовувалося для військових цілей. Його винахід дозволив сліпим людям вперше отримати доступ до писемної інформації та освіти. Система Брайля залишається практично незмінною до сьогодні й відома у всьому світі як основний засіб письма для людей з порушеннями зору.

Проте варто зазначити, що Брайль — це не мова, а система писемності, яка використовує комбінації рельєфних точок для позначення літер, цифр та інших знаків. Оскільки шрифт Брайля займає більше простору, ніж традиційний алфавіт, книги, написані шрифтом Брайля, є значно більшими за свої друковані аналоги.

Цікаво, що термін "Брайль" пишеться з великої літери, коли йдеться про самого Луї Брайля, винахідника системи. Однак, на жаль, не всі люди з порушеннями зору використовують шрифт Брайля. За різними оцінками, більшість сліпих людей у світі не володіють цією системою, що ставить перед нами важливе питання: як забезпечити більш ширший доступ до освіти для людей із вадами зору?

                                   ТРЕБА ЗНАТИ

                                СКЛАДИ ПАЗЛ

                                           👇

                         1 СІЧНЯ — ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ МИРУ

                     Всесвітній день миру

Встановлений у 1967 році Папою Римським Павлом VI, Всесвітній день миру проводиться в перший день з початку року. Це день, коли віряни християни, об’єднуючись, здійснюють спільні молитви за мир на нашій планеті.

Крім Сирії та України, станом на 2015-й рік, у світі налічувалося ще близько 40 військових конфліктів.

Як повідомляє організація IRIN (Інтегровані Регіональні Інформаційні Мережі, сайт www.irinnews.org) ці конфлікти тривалістю від 3 до 68 років.

Всесвітній день миру, це свято ще називають Днем всесвітніх молитов про мир. 8 грудня 1967 року римський папа Павло VI встановив нове свято, Всесвітній день миру. Його відзначають в перший день кожного нового року. 17 грудня 1969 року Генеральна Асамблея ООН проголосила свято офіційним.

Мир на Землі, послаблення напруги в міжнародних та міждержавних відносинах, — це головні теми щорічних передсвяткових послань понтифіків до вірянина. Загальний лозунг Всесвітнього дня миру: «Пробач, і ти отримаєш мир».

                                   ТРЕБА ЗНАТИ

                              СКЛАДИ ПАЗЛ

                                           👇

            Вітаю вас, шановні підписники та                      користувачі  "Історичного дайджесту",                                  з Новим роком 2026!

Привітання з Новим роком 2026 від "Історичного дайджесту"

Дорогі друзі, колеги, підписники та читачі "Історичного дайджесту"!

Від щирого серця вітаю вас із Новим роком 2026!

Минулий рік став для нас роком випробувань, але й роком незламної віри в перемогу та нашу єдність. Завдяки відданості та мужності наших захисників і захисниць зі Збройних Сил України ми вистояли, довели, що наша свобода — непорушна.

Ми завжди пам’ятатимемо кожного, хто поклав своє життя за Україну. Їхня жертва зобов’язує нас берегти пам'ять на віка та працювати заради майбутнього, яке вони відстояли ціною свого життя.

У ці непрості часи ви були зі мною, підтримували мене як засновника "Історичного дайджесту". Ваша довіра, ваша участь і любов до історії надихають рухатися далі, створювати нові проєкти та разом писати сучасну історію України.

Я щиро вірю, що 2026 рік наблизить нас до нашої спільної мрії — перемоги та мирного життя. Ми разом відбудуємо нашу країну, зробимо її вільною, сильною та квітучою. Україна стане ще кращою, ніж будь-коли, і ми всі будемо частиною цього великого відродження.

Дякую вам за вашу небайдужість, вашу підтримку й вашу любов до нашої справи. Адже саме через розуміння нашого минулого ми творимо величне майбутнє.

Бажаю кожному з вас міцного здоров’я, тепла, миру й добробуту. Нехай Новий рік принесе радість, успіхи та натхнення, а наша спільна мрія про сильну Україну неодмінно здійсниться!

Слава Україні! Героям слава!

З повагою,
засновник і координатор "Історичного дайджесту"
Попова Ольга Вікторівна,
викладач історії ВСП МБФК КНУБА