Євген Петрушевич народився 3 червня 1863 р. в м. Буську на Львівщині в сім'ї греко-католицького священика. Після закінчення академічної гімназії і правничого факультету Львівського університету переїхав до Сокаля і відкрив там адвокатську контору. Під час Першої світової війни, у 1914–1918 рр., - член Головної української ради і Загальної української ради. У 1917–1918 рр. - голова Української парламентарної репрезентації в австрійському парламенті. 19 жовтня 1918 р. як президент Української національної ради оголосив про створення на українських землях колишньої Австро-Угорської імперії Української держави. 4 січня 1919-го був обраний у Станіславові (нині Івано-Франківськ) президентом Західноукраїнської національної ради. Уряд Петрушевича припинив свою діяльність 15 березня 1923 року. Відтак до кінця свого життя Петрушевич перебував в еміграції, у Берліні. Співпрацював з Українським національним об'єднанням (УНО) та іншими емігрантськими організаціями. Коли ж у вересні 1939 р. нацистська Німеччина напала на Польщу, надіслав уряду Гітлера рішучий протест. Помер 29 серпня 1940 року. Похований на берлінському кладовищі римо-католицької катедри Cвятої Ядвіги представниками УНО, які згодом встановили на його могилі пам'ятник. 1 листопада 2002 р. перепохований на Личаківському кладовищі у Львові.
Немає коментарів:
Дописати коментар