15 ТРАВНЯ - 180 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ І.І. МЕЧНИКОВА

Перший лауреат Нобелівської премії, народжений в Україні
У травні виповнюється 180 років від дня народження нобелівського лауреата в галузі фізіології та медицини, нашого земляка Іллі Ілліча Мечникова (1845–1916) — українського і французького біолога, основоположника ембріології, порівняльної патології, імунології та мікробіології.
Ілля Мечников народився 16 травня 1845 р. в с. Іванівка Куп’янського повіту Харківської губернії у маєтку відставного гвардійського офіцера. Батько походив зі старовинного молдавського боярського роду Спетару (в перекладі означає «мечник»). У ХІХ столітті нащадки залишили батьківщину та відтоді йменувались Мечниковими. Мати майбутнього вченого, Емілія Левівна, походила із сім’ї польського банкіра та літератора єврейського походження Лева Неваховича.
Від ранніх років Ілля мав непосидючий характер і батьки з тривогою очікували, наскільки старанним учнем він буде. Натомість навчання йому давалося легко. У 1856 р. він вступив до другого класу Другої Харківської гімназії, яку закінчив 1862 р. із золотою медаллю. У 1862–1864 рр. І. Мечников навчався в Харківському університеті. На природничому відділенні фізико-математичного факультету, яке він закінчив екстерном за два роки замість чотирьох, викладали відомі професори. Ректор університету, фахівець з сільського господарства Володимир Якимович Кочетов. Засновник харківської фізико-хімічної школи, представник славного, відомого в Харкові роду — професор Микола Миколайович Бекетов. Очільник Товариства дослідників природи, професор Олександр Вікентійович Чернай.
У дев’ятнадцять років, маючи кілька друкованих робіт і репутацію наполегливого дослідника, Ілля Мечников виїхав на острів Гельголанд у Північному морі, де протягом трьох наступних років займався вивченням ембріології безхребетних. У 1867 р. він захистив магістерську дисертацію, а за рік став доктором зоології.
За свою кар’єру Ілля Ілліч багато часу провів у поїздках і експедиціях. Зібраний матеріал ретельно вивчав у лабораторіях, а результати оприлюднював на конференціях, у наукових публікаціях і в курсі лекцій у викладацькій роботі. Сфера наукових інтересів І. Мечникова охоплювала загальнопатологічні питання, проблеми довголіття людини. Вчений створив новий науковий напрямок, названий «геронтологія». Його дослідження є значущими для людства й отримали високу оцінку колег.
У 1888 р. Ілля Мечников потрапив до числа п’яти талановитих вчених, яких Луї Пастер запросив до Парижу очолити лабораторні дослідження у нововідкритому науково-дослідному інституті. За 28 років роботи в Пастерівському інституті (1888–1916) вчений здобув всесвітнє визнання. В 1908 р. Ілля Мечников спільно з німецьким вченим Паулем Ерліхом був відзначений званням лауреата Нобелівської премії з фізіології й медицини.
І.І. Мечников — один із засновників вітчизняної школи епідеміологів, мікробіологів, імунологів і патологів. Він був прибічником відкриття нових науково-дослідних установ для дослідження інфекційних захворювань. Одним із таких напрямків була боротьба зі сказом — смертельно небезпечним захворюванням вірусного характеру, яке виникає після укусів хворих тварин. Вакцини й сироватки для запобігання цієї та інших епідемічних хвороб розроблялись у Харкові з 1886 р. на базі так званої Пастерівської станції, яка розрослась до поважного сучасного наукового закладу — Інституту мікробіології та імунології НАМН України, названого ім’ям І.І. Мечникова.
Помер Ілля Мечников після кількох інфарктів міокарда 15 липня 1916 р. За заповітом, урна з його прахом залишена на території Пастерівського інституту.
СКЛАДИ ПАЗЛ


Немає коментарів:
Дописати коментар